31 факт про ранню історію долара США

24 Липня, 2017Oleksandr Tobolin8 хв

Сьогодні ми всі знаємо, що долар США – це знакова валюта, відома людям в усьому світі. Як і чому він з’явився, і чому ми називаємо його «доларом» або «баксом»? Як рання історія долара допомогла сформувати сучасний світ? Далі наведено 31 цікавий факт про ранню історію американської валюти.

До появи долара

У колоніальні часи в Британській Америці гроші були номіновані в фунтах, шилінгах і пенсах.
Деякі колонії намагалися випускати свої власні паперові гроші, здебільшого для погашення боргів або фінансування війни. Адам Сміт критикував їх у своїй найвідомішій роботі «Багатство народів». Він говорив, що інфляційний характер колоніальних векселів був «гострою несправедливістю» щодо кредиторів, і що система являла собою «схему боржників-шахраїв, які намагаються обдурити своїх кредиторів».
Готівки часто не вистачало, і в різних колоніях у різний час грошима дійсно виступали такі товари, як тютюн, боброві шкури та намиста з черепашок.
Оскільки викарбовано було дуже мало монет, у колоніях почали часто використовуватися іноземні монети, такі як іспанський долар.
Популярність іспанського долара призвела до того, що американські гроші почали номінувати в доларах, а не в фунтах.
Під час американської революції 1775 року Континентальний конгрес випустив гроші, відомі як континентальна валюта, намагаючись фінансувати війну.
Уряд надрукував занадто багато континентальних грошей, щоб оплатити війну, і вони швидко знецінилися. Через п’ять років нестримної інфляції континентальна валюта коштувала лише 2,5% від свого номіналу.
Звідси пішла фраза «ламаного гроша не вартий (Not worth a Continental)».
Бенджамін Франклін також відзначав, що знецінення континентальної валюти фактично стало податком на оплату війни.
Крах континентальної валюти – це, ймовірно, перше, що враховувалося при написанні Конституції. У неї навіть включили зауваження про заборону окремим штатам мати власну валюту з метою запобігти повторенню такого краху в майбутньому.

Поява долара США

Монетний акт 1792 р. зробив долар США умовною одиницею валюти, створив монетний двір США і почав регулювати карбування монет.
Акт прив’язав вартість долара США до широко використовуваного срібного іспанського долара.
Цей Акт також встановлював покарання у вигляді смертної кари за підробку золотих або срібних монет.
Іноземні монети з Великобританії, Португалії, Франції та Іспанії продовжували приймати як законний засіб платежу аж до 1857 року.
Сленгова назва долара, «бакс», бере свій початок із тих часів, коли в районі Великих озер люди часто розраховувалися шкурами оленів (англійською – «баксами»).
Із книги Генрі Хоу 1851 року «Колекція історій штату Огайо»: «Шкура ондатри коштувала чверть долара; шкура єнота – третину долара; шкура лані – пів долара; а шкура оленя коштувала один “всемогутній долар”».
З 1830-х по 1860-ті роки, в період, коли банки практично не регулювалися, тисячі державних банків випускали власні паперові гроші. Вони були красиві, але не мали цінності через свою безконтрольність. Зараз їх називають «застарілими банкнотами».
До початку війни в обігу перебувало до 10 000 різних видів паперових грошей.

Громадянська війна

Війни – дороге задоволення. У той час федеральний уряд не міг оплачувати величезні військові витрати «солянкою» з банкнот різних банків.
Десятидоларовий вексель став першою офіційною паперовою валютою, випущеною в 1861 році для фінансування Громадянської війни.
У цей час монети були в дефіциті, тому уряд почав друкувати перші дрібні банкноти.
Північ також почала оплачувати рахунки новою валютою під назвою грінбек. Він не був нічим забезпечений, окрім твердого слова уряду. Він був законним засобом платежу.
Конфедерація під час Громадянської війни також випустила паперові гроші вартістю $ 1 млрд – це обсяг коштів, що вдвічі перевищує сукупний оборот у США.
Гроші Конфедерації могли здобути цінність тільки після ратифікації мирної угоди, і тому втратили її на той час, коли Конфедерація програла війну в 1865 році.
«На Бога уповаємо (In God We Trust)» вперше було написано на монетах під час Громадянської війни, і потім стало карбуватися на всіх монетах з 1955 року.

Рішення проблеми фальсифікації

Приблизно в цей же час широко поширеною проблемою грінбеків і всіх приватних банкнот, що перебували в обігу, була їх підробка. У той час підробленими були понад 1/3 купюр.
На початку 19 століття гроші часто підробляли на північ від кордону, в Британській Канаді, де злочинці могли діяти безкарно.
Майстерно підроблені банкноти виготовляли кваліфіковані майстри. Фактично деякі карбувачі в банках підхалтурювали як фальшивомонетники, часто застосовуючи ті самі штампи й пластини, які використовувалися для друку справжніх банкнот.
У 1865 році була створена Секретна служба для розв’язання проблеми підробки.
У 1883 році п’ятицентові монети із зображенням Свободи спочатку не містила на собі слова «центів». Шахраї позолотили ці монети й використовували їх як п’ятидоларові.
Боротьба з підробленими грошима пройшла довгий шлях з кінця 19-го століття. За оцінками, сьогодні підробленими є <0,01% банкнот.

Сподобалася публікація – підписуйтесь

Отримуйте ще більше корисної інформації про онлайн-платежі та бізнес